Експертка проєкту "Травмапедагогіка для українських шкіл" Тетяна Петренко звертає увагу на аспекти теорії прив’язаності та важливість стосунків між вчителями та учнями. Війна завжди залишає невиліковні рани в душах людей, особливо вразливих і найбеззахисніших серед нас – дітей. Їхнє дитинство переповнене страхом, тривогою і травмами, які можуть супроводжувати на всьому подальшому шляху життя. Допомогти дітям зрозуміти та опрацювати свої почуття, створюючи безпечне середовище для здорового психологічного розвитку в умовах військових дій може присутність надійного дорослого. Дорослий може надати не лише фізичний захист, але й емоційну підтримку. Значення якості взаємин між дитиною та дорослим в контексті війни добре пояснює теорія прив'язаності. Головна ідея цієї теорії полягає в тому, що взаємини між дітьми та їх батьками або доглядачами впливають на розвиток особистості та емоційну стабільність. Вона була розвинена на основі спостережень та досліджень, що показали важливість того, як батьки або доглядачі реагують на потреби та сигнали дітей.

Прив'язаність учнів до вчителів відіграє важливу роль у навчанні. Розуміння та використання різних стилів викладання може впливати на цей важливий аспект:

• Сприяння безпеці та довірі. Способи викладання, що створюють безпеку та довіру в класі, сприяють формуванню безпечної прив'язаності учнів. Вчителі, які проявляють турботу про благополуччя своїх учнів, надають підтримку та допомогу в розв'язанні проблем, часто стають фігурами, до яких учні відчуваються прив'язаними.
• Спільна робота та співпраця. Викладання, яке стимулює спільну роботу та співпрацю в класі, може сприяти формуванню прив'язаності між учнями та вчителем. Завдання, які вимагають групової роботи та обміну ідеями, сприяють взаємодії та створенню позитивних взаємин.
• Підтримка і емпатія. Вчителі, які виявляють емпатію до потреб та емоцій учнів, сприяють формуванню безпечної прив'язаності. Підтримка та розуміння важливі для побудови емоційних зв'язків.
• Забезпечення різноманітності та цікавості. Стиль викладання, який включає різноманітні методи та надає можливість вибору, сприяє збереженню інтересу учнів. Учні, які відчувають, що навчання цікаве і відповідає їхнім потребам, можуть розвивати позитивну прив'язаність до вчителя.
• Збалансований підхід. Викладання, яке поєднує різні стилі та методи, може бути найефективнішим у формуванні прив'язаності учнів. Збалансований підхід враховує різноманітні потреби та стилі навчання учнів.

Вчителю важливо знати, що сприятливе навчання та розвиток емоційних зв'язків можуть поліпшити навчальні результати та сприяти загальному благополуччю учнів.