Автори: Ірина Барматова, Людмила Паращенко

13 вересня 2019 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроект «Про оренду державного та комунального майна» (№1055-1 від 06.09.2019), який несе загрозу існуванню більшості приватних шкіл України. Розглянемо загрози й проблеми, що можуть виникнути у суб’єктів освітньої діяльності, зокрема, у приватних і корпоративних закладів різних рівнів та видів освіти з прийняттям законопроекту «Про оренду державного та комунального майна» (1055-1 від 06.09.2019).

Законопроект запроваджує нові, подекуди прогресивні підходи у сфері оренди державного та комунального майна. Але цей законопроект містить значні ризики для діяльності суб’єктів малого та середнього підприємництва, що орендують комунальне майно територіальних громад. До таких суб’єктів належить значна частина закладів загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти.

Особливої загрози для інвестування у власну справу (залучення кредитних ресурсів), у тому числі у нерухоме майно несе ліквідація цивілізованої норми відносин між орендарем і орендодавцем в частині продовження договорів оренди, а саме: законопроектом пропонується скасувати переважне право орендаря, що добросовісно (належним чином) виконує власні обов’язки за договором оренди, і запровадити продовження договорів оренди через аукціон (Ст.18 законопроекту). Такий підхід демонструє відсутність поваги до добросовісного орендаря, яка сьогодні гарантована чинними законами України (Ст.777 Глави 58 ЦКУ, п.3. Ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна») та практично знищує мотивацію вкладати значні ресурси (інвестиції, кредитні ресурси) в нерухоме майно, що, як правило, потребують тривалого терміну для повернення, на тлі практики, що склалася на місцевому рівні щодо застосування, як правило, короткотривалих договорів оренди нерухомого майна. Єдине, що давало можливості планувати діяльність і будувати стратегії розвитку власної справи – це переважне право на продовження договорів оренди у разі добросовісного (належним чином) виконання власних обов’язків перед державою і перед громадянами, які отримують якісні послуги.    

Запропонований законопроектом підхід у продовженні договорів оренди позбавляє заклади освіти, що орендують державне або комунальне майно, можливостей гарантувати учням (вихованцям) завершення здобуття освіти саме в цьому закладі освіти, оскільки можуть привести, приміром, до банкрутства і закриття більшості закладів загальної середньої освіти, що передбачають здобуття освіти учнем впродовж 11(12) років, які є ровесниками незалежної України, стояли біля її витоків і були одними з лідерів створення оновленої системи освіти, створили новаторські освітні моделі сучасної якісної освіти і брали в оренду повністю не придатні до використання, занедбані приміщення державної або комунальної власності, відновлювали, інвестуючи власні та залучені батьківські кошти.

Із тексту законопроекту і пояснювальної записки до нього не зрозуміло, яким чином буде досягнуто мети законопроекту щодо посилення захисту прав орендарів, визначеної в пояснювальній записці, особливо на тлі скасування чинного на сьогодні переважного права добросовісного орендаря на продовження договору оренди, за рахунок яких саме важелів створюється мотивація для потенційного орендаря вкладати значні ресурси (залучати інвестиції, кредитні кошти, вкладати власні кошти тощо) в нерухоме державне та комунальне майно.

Можна з розумінням поставитися до прагнення народних депутатів України домогтися наповнення бюджету країни та територіальних громад через упорядкування орендного користування державного та комунального майна. Але, на жаль, положення законопроекту поки що не враховують інтереси всіх освітян України, зокрема, приватної освіти, і не дають підстав бути впевненими в неупередженому ставленні до них. Певні положення законопроекту можуть створити широке поле для маніпуляцій, тиску на підприємців та містять корупційні ризики особливо у створенні переліків соціально важливих послуг на місцевому рівні за відсутності такого переліку загального для всієї країни, що відобразив би державні пріоритети (Ст.18 законопроекту).

Редакція законопроекту, підтримана народними депутатами у першому читанні, суперечить певним обов’язкам усіх рівнів влади та особливостям оренди державного та комунального майна, що вже визначені в законодавстві у сфері освіти, адже створює преференції для установ, що фінансуються з державного або місцевого бюджетів, якими є всі державні та комунальні заклади освіти. Зокрема, відповідно до Закону України «Про освіту»:

• заклади освіти всіх форм власності, зареєстровані у встановленому законом порядку, мають рівні умови користування НЕРУХОМИМ МАЙНОМ державної або комунальної власності, що передається в ОРЕНДУ (п.5. Ст.80);
• Кабінет Міністрів України (п.1. Ст.63), органи місцевого самоврядування (п.1., п.2. Ст.66) забезпечують рівні умови розвитку закладів освіти всіх форм власності;
• заклади освіти всіх форм власності мають рівні права і обов’язки у провадженні освітньої діяльності відповідно до законодавства (п.7. Ст.22).

Можливо, нарешті прийшов час розглядати діяльність закладів освіти, що забезпечують, у першу чергу, реалізацію державних гарантій учням у здобутті обов’язкової освіти, не тільки і не стільки як джерело наповнення бюджету, зокрема через оплату оренди за користування державним або комунальним майном, а як ресурс для створення необхідних умов для забезпечення пріоритетності розвитку освіти, наголошеної новим складом державної влади та чинним законодавством,  для розвитку в Україні різноманіття, свободи вибору та якісної освіти. Такий підхід повністю відповідає обов’язкам всіх рівнів влади, визначених чинними законами, щодо забезпечення розвитку закладів освіти усіх форм власності, забезпечення прав і державних гарантій у сфері освіти для учнів, педагогів, батьків у контексті євроінтеграційних прагнень та побудови вільної, демократичної, правової, соціальної, заможної України.

Громадські об’єднання освітян підготували пропозиції до законопроекту, що спрямовані на захист діяльності закладів освіти усіх рівнів та видів освіти, що мають відповідну ліцензію, і звернулися до комітетів Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, з питань економічного розвитку, Міністерства освіти і науки України з проханням про врахування наданих пропозицій під час прийняття законопроекту. На жаль, законопроект буде прийматися за скороченою процедурою. Єдина надія, що депутати за найближчі дні почують занепокоєння освітян, консолідуються на підтримку доленосної справи освіти і виховання гідних громадян України, незалежно від форм власності суб’єкта освітньої діяльності, і врахують отримані від освітян пропозиції.

Додатки:

1. Пропозиції до законопроекту з порівняльною таблицею.
2. Обґрунтування наданих пропозицій.