З 22 по 26 квітня 2024 р. у Варшаві успішно проведено перший тренінг для вчителів і практичних психологів «Травмо-інформована педагогіка: форми й методи роботи в українській школі». Учасницями були 30 освітянок, які представляли 15 освітніх закладів в з 6-ти областей України, що знаходяться в безпосередній близькості до лінії фронту – це Запорізька, Одеська, Дніпропетровська та Харківська області, а також заклади Київщини, що були в окупації – ліцеї з Бучі та Ірпеня. Ми не залишили поза увагою установи, в яких навчається велика кількість переселенців – до списку увійшли Біла Церква та місто Черкаси. Цінуємо, що на урочисте відкриття тренінгу прийшли наші партнери з Департаменту освіти міста Варшави та представниця з Посольства Німеччини в Польщі. Під час тренінгу вчителі отримали практичні інструменти для роботи з дітьми в стресових обставинах та травмуючих подіях, що дало можливість освітянам навчитися тренувати свою резільєнтність, відновлюватися після стресу, а головне – вчити цьому учнів і колег у своїх громадах.
Тож поділимося тим, які теми увійшли у зміст програми тренінгу.
Протягом першого дня відбулось знайомство з особливостями стресостійкості вчителів в умовах хронічного стресу – були проведені вправи на визначення власних ресурсів, що допомагають впоратися з цією ситуацією. Ми розглядали реальні проблемні ситуації, з якими стикаються педагоги під час повсякденного життя в школі, та спільно шукали шляхи їх вирішення.
Другий день тренінгу був не менш насиченим – основною темою стали прояви стресу, види травм і наслідки хронічного стресу для педагогів і учнів. Особливу увагу було приділено методам надання першої психологічної допомоги. Дуже важливо усвідомлювати, що життя рятують не знання, а навички, які так необхідні нашим педагогам!
Під час третього дня обговорювались дуже важливі для вчителів та учнів речі – відносини, засновані на привʼязаності та створення безпечного простору. Наші учасниці дізнались про важливість позитивного ставлення до дитини та розуміння її потреб, а також отримання зворотного зв'язку від дітей. Вчитель має бути опорою для дитини - людиною, яка розуміє її потреби, а також усвідомлює, що за поганою поведінкою завжди є щось, що її спричиняє.
Четвертий день був присвячений темі емоцій та їх саморегуляції. Учасниці дізналися про особливості арт-терапії та корисну практику під назвою «майндфулнес», що присвячена усвідомленню себе тут і зараз – це про приділення часу самому собі та вміння насолодитися цією миттю. Це дуже допомагає розвантажити мозок і нервову систему, роблячи наше посттравматичне зростання швидшим та більш ефективним. Також було обговорено важливість надання уваги потребам вчителів – наші педагоги часто нехтують цим, відкладаючи на потім, але слушна нагода потурбуватися про себе триває саме зараз!
Упродовж п'ятого дня ми звернулися до теми роботи з батьками. Під час війни запити батьків змінилися: в першу чергу вони дотичні безпеки дитини, але паралельно з цим формулюється безліч нових питань, з якими вони, як учасники навчально-виховного процесу, звертаються саме до педагогів. Досить часто ці питання зовсім не є доречними, тому наші учасниці практикувалися в розмежовуванні власних зон відповідальності як вчителів. Вони поповнили свою ресурсну валізку величезною кількістю нових вправ і технік, які можна використовувати в роботі. А також провели спільну рефлексію, що теж є дуже важливою частиною програми, адже кожна людина засвоює інформацію через призму власного сприйняття. Кожна школа отримала подарунок у вигляді ресурсного рюкзака, наповненого методичними та ресурсними матеріалами для проведення ігор з дітьми.
Дякуємо нашим німецьким партнерам Dialogue for Understanding e.V., Міністерству закордонних справ Німеччини та Департаменту освіти міста Варшава за нові можливості й організацію навчання. Дякуємо нашим учасницям за неймовірну атмосферу довіри, підтримки та шалену енергетику, яку ви можете спостерігати на фейсбук-сторінці проєкту «Травмапедагогіка для українських шкіл» https://www.facebook.com/traumapedagogy/