«Травмапедагогіка для українських шкіл» - це освітній проєкт, який виконується в співпраці громадських організацій «Dialogue for Understanding e.V» (Німеччина) та «Агенція розвитку освітньої політики» за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини упродовж 2023-2025 рр.
З початку широкомасштабної агресивної війни Росії проти України в лютому 2022 року мільйонний досвід смертей, насильства, загроз власному життю чи життю близьких людей, втрати домівок, сексуального насильства, радикальної втрати безпеки та захищеності залишає глибокі сліди в суспільстві. Наслідками стають тілесні та душевні рани, які часто призводять до серйозних психологічних травм, особливо у дітей та підлітків. На відміну від багатьох дорослих, вони мають набагато менше запобіжників і «фільтрів»: емоційної зрілості, життєвого досвіду, інтерналізованої стратегічної поведінки, культурних моделей пояснення та механізмів самодисципліни, які в ідеальному випадку можуть забезпечити дорослим певний ступінь кризової стійкості.
У родині часто неможливо осмислено працювати з травматизацією та її наслідками - чи то через недостатнє усвідомлення проблеми, чи то з тієї простої причини, що від травми страждає вся родина. У цьому контексті школа, як найважливіший після сім'ї простір соціалізації дітей та підлітків, має відігравати важливу роль щодо психоціальної підтримки дітей і розвитку їх життєстійкості. Мовчазність, уникнення зорового контакту, заціпеніння, різке збільшення або зменшення ваги, погіршення успішності - це типові ознаки явної травматизації. І часто саме вчителі першими помічають, що з дитиною щось «не так».
Травмоінформована психологічна допомога (травмапедагогіка) як напрямок освітньої діяльності на тлі колективного досвіду травматизації стрімко розвинулася, зокрема в Німеччині, після Другої світової війни. Мета травмоінформованої педагогічної допомоги полягає в тому, щоб спочатку розпізнати в дитини глибокі психологічні рани та зрозуміти їхнє походження, і на другому етапі вжити заходів для емоційної та соціальної стабілізації постраждалої дитини чи підлітка. Це перспективний і широко перевірений підхід, що передбачає рішуче низькопорогове втручання.
У межах проєкту «Травмапедагогіка для українських шкіл» у 2024 році понад 150 педагогічних працівників пройшли навчання на тренінгах у Варшаві. Для того, щоб підтримати впровадження нових підходів у шкільне середовище, було організовано супервізійну підтримку для педагогів. В 2025 році ми продовжуємо супервізійні зустрічі, бо вони стали важливою частиною подальшої роботи з учасницями тренінгів.
Тренерки й експертки з травмапедагогіки Світлана Меркулова та Тетяна Петренко стали частиною великої родини EdCamp Ukraine!
EdCamp Ukraine — це не просто освітній рух. Це спільнота, яка об’єднує вчителів і вчительок з усієї країни, щоб разом переосмислювати підходи до навчання, робити його людяним, чуйним і турботливим. Це середовище довіри, підтримки та розвитку, де кожна зустріч наповнена сенсом, обміном досвідом і щирим прагненням творити зміни в освіті. Тут педагоги не лише навчають, а й вчаться: чути дитину, бачити за поведінкою її потреби, піклуватися про власний ресурс і зростати разом з учнями.
Наші учасниці тренінгів працюють не тільки з дітьми і колегами, а й з батьками. Ці приклади демонструють, як практика підтримки може охоплювати всю шкільну спільноту — і ставати важливою частиною шкільної культури.
Одним із прикладів є проведення тренінгу у Харківському ліцеї №116, на який запросили бабусь і дідусів учнів. Такий формат дозволив залучити ширше коло дорослих, які відіграють важливу роль у житті дитини, та зробити психологічну підтримку справді спільною справою.
У Косівському ліцеї №1 Богдана Цьолковська, вчителька зарубіжної літератури, та Людмила Сурнова, вчителька української мови та літератури, ініціювали низку заходів, щоб зробити знання з травмапедагогіки доступними для всіх учасників освітнього процесу — учнів, педагогів і батьків.
Першим кроком стала зустріч із батьками на тему «Що таке травмапедагогіка, або як допомогти батькам розвивати стресостійкість?». Під час зустрічі Людмила Сурнова провела вправи «Абетка радості» та «Моя батарейка», які допомогли батькам не лише краще усвідомити свій емоційний стан, а й знайти способи бути опорою для своїх дітей у складних ситуаціях.
У Дніпровській гімназії №37 Наталія Громик, директорка закладу, та Вікторія Вдовина, практична психологиня, активно інтегрують елементи травмапедагогіки в повсякденне шкільне життя.
Протягом останнього часу в гімназії було проведено чотири заходи, присвячені темі емоційної стійкості, саморегуляції та збереження внутрішнього ресурсу:
У 1-А та 1-Б класах відбулися заняття для згуртування класу й зниження рівня стресу. Учні знайомились із дихальними вправами, техніками заземлення, «оплесками здоров’я», працювали з антистресовими м’ячиками та ігровим парашутом.
Для учителів організували тренінг «Стрес. Методи допомоги при гострому стресі» з використанням абетки ресурсів, метафоричних карт, стабілізаційних вправ і групової тілесної роботи.
Для учнів 6 класу провели психологічну хвилинку «Відновлюємо ресурси» — коротке заняття з техніками заземлення та парашутом, спрямоване на відновлення балансу.