«Травмапедагогіка для українських шкіл» - це освітній проєкт, який виконується в співпраці громадських організацій «Dialogue for Understanding e.V» (Німеччина) та «Агенція розвитку освітньої політики» за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини упродовж 2023-2025 рр.
З початку широкомасштабної агресивної війни Росії проти України в лютому 2022 року мільйонний досвід смертей, насильства, загроз власному життю чи життю близьких людей, втрати домівок, сексуального насильства, радикальної втрати безпеки та захищеності залишає глибокі сліди в суспільстві. Наслідками стають тілесні та душевні рани, які часто призводять до серйозних психологічних травм, особливо у дітей та підлітків. На відміну від багатьох дорослих, вони мають набагато менше запобіжників і «фільтрів»: емоційної зрілості, життєвого досвіду, інтерналізованої стратегічної поведінки, культурних моделей пояснення та механізмів самодисципліни, які в ідеальному випадку можуть забезпечити дорослим певний ступінь кризової стійкості.
У родині часто неможливо осмислено працювати з травматизацією та її наслідками - чи то через недостатнє усвідомлення проблеми, чи то з тієї простої причини, що від травми страждає вся родина. У цьому контексті школа, як найважливіший після сім'ї простір соціалізації дітей та підлітків, має відігравати важливу роль щодо психоціальної підтримки дітей і розвитку їх життєстійкості. Мовчазність, уникнення зорового контакту, заціпеніння, різке збільшення або зменшення ваги, погіршення успішності - це типові ознаки явної травматизації. І часто саме вчителі першими помічають, що з дитиною щось «не так».
Травмоінформована психологічна допомога (травмапедагогіка) як напрямок освітньої діяльності на тлі колективного досвіду травматизації стрімко розвинулася, зокрема в Німеччині, після Другої світової війни. Мета травмоінформованої педагогічної допомоги полягає в тому, щоб спочатку розпізнати в дитини глибокі психологічні рани та зрозуміти їхнє походження, і на другому етапі вжити заходів для емоційної та соціальної стабілізації постраждалої дитини чи підлітка. Це перспективний і широко перевірений підхід, що передбачає рішуче низькопорогове втручання.
Експертка проєкту «Травмапедагогіка для українських шкіл» Олена Іванова провела зустріч з вчителями Киівського ліцею бізнесу в рамках апробації тренінгової програми, що розроблена командою експертів проєкту.
Професія педагога завжди вважалася однією з найбільш емоційно напружених та стресогенних. А у часи війни вчитель ще стає опорою і для дітей, і для батьків своїх учнів. Тому, задля збереження власного психічного здоров’я та підтримання ефективності своєї діяльності, варто знати які компетентності важливо в собі розвивати. Однією з них є резильєнтність, стійкість перед стресовими впливами.
Експертка проєкту "Травмапедагогіка для українських шкіл" Олена Глуговська робить акцент на тому, яку важливу роль має психологічна компетентність вчителя для надання підтримки учням в умовах війни.
В умовах тотальної відсутності стабільності, визначеності та безпеки в країні, саме школи можуть стати важливим середовищем для сприяння благополуччю підлітків, особливо тих, які пережили травмуючий досвід, допомагаючи зменшити вплив щоденних стресів на учнів і стаючи посередником стабілізуючого психологічного впливу після травматичних подій. Як свідчать дослідження і дані UNESCO, під час війни та кризових ситуацій вчителі можуть стати значущими рольовими моделями для учнів. Більш того, їхній потенціал для покращення життя учнів є ще вищим у контексті травми, оскільки підтримка з боку дорослої людини, якій вони довіряють, може врівноважити наслідки тривалого стресу.
Експертка проєкту "Травмапедагогіка для українських шкіл" Тетяна Петренко звертає увагу на аспекти теорії прив’язаності та важливість стосунків між вчителями та учнями. Війна завжди залишає невиліковні рани в душах людей, особливо вразливих і найбеззахисніших серед нас – дітей. Їхнє дитинство переповнене страхом, тривогою і травмами, які можуть супроводжувати на всьому подальшому шляху життя. Допомогти дітям зрозуміти та опрацювати свої почуття, створюючи безпечне середовище для здорового психологічного розвитку в умовах військових дій може присутність надійного дорослого. Дорослий може надати не лише фізичний захист, але й емоційну підтримку. Значення якості взаємин між дитиною та дорослим в контексті війни добре пояснює теорія прив'язаності. Головна ідея цієї теорії полягає в тому, що взаємини між дітьми та їх батьками або доглядачами впливають на розвиток особистості та емоційну стабільність. Вона була розвинена на основі спостережень та досліджень, що показали важливість того, як батьки або доглядачі реагують на потреби та сигнали дітей.
Представники німецької громадської організації «Dialogue for understanding», які є партнерами нашої організації в реалізації проєкту «Травмапедагогіка для українських шкіл», взяли інтерв’ю в експертки проєкту Світлани Меркулової, в якому вона ділиться своїми думками щодо проєкту, враженнями від участі в міжнародному експертному семінарі, практичним досвідом роботи з травмованими дітьми. Повний текст інтерв’ю українською мовою, англійською мовою, німецькою мовою.
Експертка проєкту "Травмапедагогіка для українських шкіл" Світлана Меркулова ділиться досвідом використання практичних інструментів для зниження стресу у дітей під час уроків, якими поділились німецькі експерти.
Травмапедагогіка надає цінні інструменти для роботи зі стресом учнів, сприяючи їх психологічному благополуччю. Вправи на простукування та повернення до тіла є одними з ефективних методів, які я використовую для допомоги школярам розслабитися та знизити рівень стресу. Простукування може слугувати засобом саморегуляції, допомагаючи дітям зосередитися та знизити напругу. Вправи на повернення до тіла дозволяють учням звертати увагу на фізичні відчуття та знаходити способи розслаблення.