Травмапедагогіка для українських шкіл
«Травмапедагогіка для українських шкіл» - це освітній проєкт, який виконується в співпраці громадських організацій «Dialogue for Understanding e.V» (Німеччина) та «Агенція розвитку освітньої політики» за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини упродовж 2023-2025 рр.
З початку широкомасштабної агресивної війни Росії проти України в лютому 2022 року мільйонний досвід смертей, насильства, загроз власному життю чи життю близьких людей, втрати домівок, сексуального насильства, радикальної втрати безпеки та захищеності залишає глибокі сліди в суспільстві. Наслідками стають тілесні та душевні рани, які часто призводять до серйозних психологічних травм, особливо у дітей та підлітків. На відміну від багатьох дорослих, вони мають набагато менше запобіжників і «фільтрів»: емоційної зрілості, життєвого досвіду, інтерналізованої стратегічної поведінки, культурних моделей пояснення та механізмів самодисципліни, які в ідеальному випадку можуть забезпечити дорослим певний ступінь кризової стійкості.
У родині часто неможливо осмислено працювати з травматизацією та її наслідками - чи то через недостатнє усвідомлення проблеми, чи то з тієї простої причини, що від травми страждає вся родина. У цьому контексті школа, як найважливіший після сім'ї простір соціалізації дітей та підлітків, має відігравати важливу роль щодо психоціальної підтримки дітей і розвитку їх життєстійкості. Мовчазність, уникнення зорового контакту, заціпеніння, різке збільшення або зменшення ваги, погіршення успішності - це типові ознаки явної травматизації. І часто саме вчителі першими помічають, що з дитиною щось «не так».
Травмоінформована психологічна допомога (травмапедагогіка) як напрямок освітньої діяльності на тлі колективного досвіду травматизації стрімко розвинулася, зокрема в Німеччині, після Другої світової війни. Мета травмоінформованої педагогічної допомоги полягає в тому, щоб спочатку розпізнати в дитини глибокі психологічні рани та зрозуміти їхнє походження, і на другому етапі вжити заходів для емоційної та соціальної стабілізації постраждалої дитини чи підлітка. Це перспективний і широко перевірений підхід, що передбачає рішуче низькопорогове втручання.
Яким чином розроблена програма тренінгу допоможе українським вчителям і дітям під час війни?
Наші тренери поділилися відповідями на це запитання:
“Учителі... Саме до них діти несуть свої тривоги, успіх, радість, посмішку, сум та розпач. Особливо зараз, коли причин для них більш ніж достатньо.
Як вберегти емоції дітей? Як допомогти втримати над ними небо, дати опору, відчуття безпеки та впевненість? Як, допомагаючи іншим, не вигоріти самому? Де шукати стабільність, ресурс для відновлення та стійкість?
Саме на ці питання можна знайти відповіді на тренінгу з травмапедагогіки”.
— Світлана Меркулова.
Емоції та техніки емоційної регуляції: як справлятися з важкими емоціями
В рамках апробації тренінгової програми «Травмапедагогіка для українських вчителів» 26 грудня 2023 року відбулася зустріч на тему «Емоції та техніки емоційної регуляції: як справлятися з важкими емоціями» з вчителями Київського ліцею бізнесу. Зустріч провела експертка проєкту психологиня і тренерка Зоряна Міщук, яка брала участь в розробці програми.
У сучасному освітньому середовищі, де важливість гармонійних відносин і розуміння власних та чужих емоцій зростає, навички емоційного регулювання стають ключовим фактором успіху для вчителів. Робота з учнями потребує високого рівня емпатії та чутливості до їхніх емоційних потреб. Водночас і самим вчителям навики емоційного регулювання потрібні, щоб витримувати високе щоденне емоційне навантаження.
Дихання як спосіб саморегуляції
Експертка проєкту "Травмапедагогіка для українських шкіл" Оксана Руда надає практичні поради щодо правильного дихання з метою саморегуляції: "Коли мене запитують, яка найдієвіша практика допомоги людині у стресі, я завжди кажу — дихання! Це те, що завжди з нами, для чого не потрібно багато зусиль або додаткових дій (поїхати, купити, домовитись, зустрітись тощо). Це те, що ми робимо кожного дня від 17 до 21 тисячі разів. Головне — робити це правильно! Експерти стверджують, що більшість із нас дихає неправильно, "надто поверхнево", ми недодаємо собі життєво необхідного кисню. Звідси – втома, пасивність, відсутність бажання щось робити, прокрастинація. Особливо ми це відчуваємо зараз, коли перебуваємо під дією тривалого стресу. Легені поводяться скромно і непомітно, хоча при цьому їм відведена вкрай важлива роль. І ми про них, просто-напросто, забуваємо. Можливо це через те, що легені не заявляють про себе “голосно”: вони не болять, не ламаються, як кістки, і не рвуться, як зв'язки. Але якщо ми хочемо бути здоровими і жити довго, то настав час про них згадати і приділити їм належну увагу".
Результати проведення фокус-групи серед освітян у проєкті «Травмапедагогіка для українських шкіл»
24 листопада 2023 р. експертами громадської організації «Об’єднання «Агенція розвитку освітньої політики» було проведено фокус групу серед вчителів, в якій брали участь 12 осіб (9 жінок і 3 чоловіка). Метою проведення фокус-групи було визначення конкретних потреб вчителів щодо знань, навичок і практичних методик з розвитку стресостійкості, для подальшого обговорення результатів і врахування в програмі тренінгу «Травма-інформована педагогіка», отримання зворотного зв’язку від учасників після апробації частини тренінгу.
Резильєнтність для вчителя – це основна компетентність для управління стресом
Експертка проєкту «Травмапедагогіка для українських шкіл» Олена Іванова провела зустріч з вчителями Киівського ліцею бізнесу в рамках апробації тренінгової програми, що розроблена командою експертів проєкту.
Професія педагога завжди вважалася однією з найбільш емоційно напружених та стресогенних. А у часи війни вчитель ще стає опорою і для дітей, і для батьків своїх учнів. Тому, задля збереження власного психічного здоров’я та підтримання ефективності своєї діяльності, варто знати які компетентності важливо в собі розвивати. Однією з них є резильєнтність, стійкість перед стресовими впливами.