Війна в Україні стала викликом не лише для суспільства, а й для освітньої системи, яка сьогодні виконує важливу функцію підтримки та відновлення. У цьому контексті міжнародний проєкт «Травмапедагогіка для українських шкіл», реалізований Агенцією розвитку освітньої політики за підтримки німецької організації Dialogue for Understanding та партнерів із Польщі, став інструментом впровадження нової педагогічної культури, орієнтованої на безпеку, емпатію та людяність.
У вересні 2025 року у Варшаві відбувся тренінг для тренерів, покликаний сформувати мережу фахівців, здатних поширювати травмаінформований підхід у закладах освіти України. Упродовж кількох днів учасники — освітяни, психологи, тренери — працювали над тим, щоб не лише опанувати теоретичні основи, а й особисто прожити досвід відновлення та безпеки. Програма тренінгу поєднувала вивчення базових принципів травмапедагогіки, аналіз практичних кейсів із українських шкіл, опанування технік майндфулнесу, саморегуляції та відновлення внутрішньої рівноваги.
Однією з ключових ідей, які звучали під час сесій, стала думка про взаємозв’язок між станом педагога та здатністю підтримувати дитину. «Ми не можемо навчити дітей спокою, якщо самі в постійній тривозі. Спершу треба навчитися дихати», — зазначила учасниця з Чернігівщини. Такий досвідний підхід дає змогу не лише передавати знання, а й формувати усвідомлену педагогічну практику, засновану на довірі, рефлексії та безпеці.
До участі у тренінгу було запрошено представників шістнадцяти українських освітніх установ, які здійснюють підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Саме ці інституції стануть базовими осередками впровадження травмапедагогічного підходу по всій Україні — від великих міст до невеликих громад. Після повернення учасники отримали завдання проводити регіональні навчання для вчителів, шкільних психологів і керівників освітніх закладів. Таким чином, здобуті у Варшаві знання не залишаться в межах тренінгової кімнати, а повернуться до українських шкіл, де діти щодня вчаться жити й мріяти попри досвід війни.
Важливою особливістю проєкту є його акцент не на самому травматичному досвіді, а на відновленні та пошуку ресурсів. Травмапедагогіка не фокусується на жалості — її мета полягає у створенні спільнот, здатних підтримувати одне одного та формувати середовище безпеки. Як підкреслила тренерка з команди Агенції розвитку освітньої політики, «ми не можемо змінити те, що сталося, але можемо створити простір, у якому дітям не страшно жити далі».
Отримані результати підтверджують, що освіта може виступати не лише сферою передавання знань, а й потужним інструментом соціального та психологічного відновлення. Тренінг у Варшаві став прикладом того, як через професійний розвиток педагогів вибудовується система підтримки, що допомагає суспільству долати наслідки війни.
Попереду — регіональні етапи, нові навчання й обмін досвідом. Проте головне вже сталося: сформувалася спільнота педагогів, які усвідомлюють цінність стійкості, довіри й людяності як невід’ємних складових сучасної освіти.
Проєкт реалізується Агенцією розвитку освітньої політики спільно з Dialogue for Understanding (Німеччина) та партнерами з Польщі. Його мета — підготовка українських педагогів і тренерів до роботи в умовах травматичного досвіду дітей і дорослих.