Протягом 8-14 липня 2024 р., 30-ти українським освітянкам була надана можливість взяти участь у нашому другому тренінгу «Травмо-інформована педагогіка: форми й методи роботи в українській школі», програма якого розроблена спеціально для вчителів і практичних психологів. Наші учасниці представляли 15 закладів загальної середньої освіти з 11-ти областей України – Черкаської, Рівненської, Полтавської, Житомирської, Запорізької, Одеської, Хмельницької, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Одеської, Київської та м. Києва.
Від імені організаторів проєкту з привітанням виступили Ліза Яр (Lisa Yhar), проєктний менеджер Dialogue for Understanding e.V. (Німеччина) та Людмила Паращенко, голова Агенції розвитку освітньої політики.
Українські вчителі наразі перебувають у стані стресу. Через воєнний стан до їхніх повсякденних обов'язків додались певні завдання, а саме: яким чином утримувати стресостійкість під час постійної смертельної загрози, як працювати з дітьми, які зазнали травмуючих подій, як правильно та дієво надавати їм емоційну підтримку в той час, коли емоційної підтримки потребуєш ти сам. Саме пор це говорив пан Thorsten Kerp, перший секретар, заступник керівника Відділу культури Посольства Німеччини у Польщі, який прийшов на відкриття семінару. Він висловив підтримку й солідарність від імені німецького народу та уряду українцям і підкреслив важливість навчання вчителів методам травмопедагогіки, які допоможуть зберегти власний ресурс і підтримати дітей під час війни.
З боку польських партнерів Агата Гос тепло привітала учасниць і побажала ресурсного наповнення та відновлення.
Тож поділимося усіма важливими деталями програми тренінгу, яка вийшла не менш насиченою, ніж попереднього разу!
Перший день був присвячений знайомству та обговоренню роботи вчителів в умовах хронічного стресу – було піднято тему розвитку стресостійкості, розглянута на практиці методика Basiс PH, а також проведені пошуки внутрішніх ресурсів за допомогою валзіи ресурсності вчителя. У другій половині дня на учасниць чекала неймовірна екскурсія до Варшавського національного музею, яка дозволила познайомитись з його шедеврами.
Другий день видався не менш насиченим! Було обговорено досить важкі, але важливі теми – стрес, травма та перша психологічна допомога при гострому стресі. На дискусію було винесено ознаки стресу, поняття та види травм, а також необхідність своєчасно розпізнати поведінку, яка притаманна особам з посттравматичним стресовим розладом, щоб не допустити його подальший розвиток в учнів. Учасниці вчилися травмочутливому ставленню до дітей, практикували протоколи надання допомоги та говорили про засади травмапедагогіки. Після обіду відбулася екскурсія до Королівського замку - визначної пам'ятки історії та архітектури Польщі. Зворушливою є історія повного знищення Королівського Замку під час Другої Світової війни, а потім його відбудова.
Третій день розпочався з відвідин королівського палацу у Віланові, однієї з найцінніших пам'яток польського бароко - він був побудований для короля Яна III Собеського в кінці XVII століття, а в своїх колекціях палац містить велику кількість портретів, картин, скульптур та золотарства. По завершенню такої насиченої прогулянки, ми звернулися до теми безпечного простору та відносин, заснованих на прив’язаності. Було обговорено не тільки розуміння потреб дітей, а й своїх власних. Було висвітлено багато інформації про важливість і продуктивність приділення уваги своїм власним почуттям та переживанням, щоб зрештою мати змогу не тільки допомагати дитині впоратися зі стресом, а й поновлювати свої власні сили та ресурси.
Упродовж четвертого дня було приділено увагу емоційній саморегуляції, роботі з важкими емоціями, тілесним практикам при роботі з травмою. Учасниці із задоволенням опановували різні руханки, які будуть використовувати у роботі з дітьми. Також навчились корисній практиці під назвою «майндфулнес», що присвячена усвідомленню себе тут і зараз, приділенню часу самому собі та вмінню насолодитися цією миттю. Це дуже допомагає розвантажити мозок і нервову систему, роблячи наше посттравматичне зростання швидшим і більш ефективним. Завдяки ресурсній колоді "Happy cards", наші учасниці закінчили сесії з відчуттям оновленості та легкості. Увечері відбувся візит до Варшавського центру освітніх і суспільних інновацій. Нашим учасницям цікаво було дізнатися, яким чином відбувається підвищення кваліфікації вчителів у Варшаві та поговорити про те яким чином відбувається профільна освіта у Польщі. Також варто згадати екскурсію до Музею Варшави! Сучасний, інтерактивний, різноманітний за наповненням - зразок поваги та любові варшавян до історії свого міста.
Під час п’ятого дня було порушено тему роботи з батьками та їх запитами. Під час війни очікування батьків змінилися: вони мають запит щодо безпеки дитини, але паралельно з цим формулюється безліч нових питань, з якими батьки, як учасники освітнього процесу, звертаються саме до педагогів. Також було виділено час на розробку власних стратегій подальшої роботи вчителя, проведене емпатійне коло вдячності та спільна рефлексія, що теж є дуже важливою частиною програми, адже кожна людина засвоює інформацію через призму власного сприйняття. Всі учасниці отримали сертифікати підвищення кваліфікації, а заклади освіти – ресурсні валізки, які містять в собі комплект методичної літератури та різноманітні матеріали для ігр з дітьми.
Дякуємо нашим німецьким партнерам Dialogue for Understanding e.V., Міністерству закордонних справ Німеччини та Департаменту освіти міста Варшава за нові можливості й організацію навчання. Дякуємо нашим учасницям за неймовірну атмосферу довіри, підтримки та шалену енергетику, яку ви можете спостерігати на фейсбук-сторінці проєкту «Травмапедагогіка для українських шкіл» https://www.facebook.com/traumapedagogy/